МАРДАВА́ЦЬ

МАРДАВА́ЦЬ — асучасненае

МОРДОВА́ЦЬ — арыгінальнае

МОРДОВА́ЦЬ, -ду́ю, сов. Змордова́ць, гл. д.
1) Морить, томить, изнурять трудами. Мордуеш, змордовав коня, гарцуючи.
2) сов. Замордова́ць и Помордова́ць. Мучить, измучивать. Цягаючи бервення гето мордуем, помордовали коней сусим. Каб цебе черци мордовали, як ты коня мойго замордовав.