Біблія » Слоўнікі » Слоўнік беларускай мовы Івана Насовіча

МАРЫ́ЦЬ

МАРЫ́ЦЬ — асучасненае
МОРИ́ЦЬ — арыгінальнае
МОРИ́ЦЬ, -рю́, мо́риш, сов. Замори́ць, гл. д.
1) Приводить в изнуреніе недостаточным кормомь. Голодом нас тут морюць, заморили.
2) сов. Намори́ць. Томить неизвестностію. Не мори его довго! Досиць наморивъ: скажи ему то, што ён хочӗць ведаць.
3) Давать повод к безмерному смеху. Смехом мориць, заморив, наморив нас ён, расказываючи о своей притычине.
4) сов. Змори́ць. Утомлять. Гонючи так, коней мориш, зморив сусим.
Знайшлі памылку ў тэксце? Вылучыце яе і націсніце: Ctrl + Enter

Слоўнік беларускай мовы:
Іван Насовіч, Санкт-Петербург, 1870.
Public Domain — народны здабытак.
На падставе Belarus/Slouniki-Nasovic.