ВІНІ́ЦЬ — асучасненаеВИНИ́ЦЬ — арыгінальнае ВИНИ́ЦЬ, -ю́, -ниш, гл. д. Обвинять. Не вини, паночек, мене в том, што скажу правду. Сам винен, а ви́ниш другого.