Біблія » Слоўнікі » Слоўнік беларускай мовы Івана Насовіча

ВЫЗВАЛЯ́ЦЬ

ВЫЗВАЛЯ́ЦЬ — асучасненае
ВЫЗВОЛЯ́ЦЬ — арыгінальнае
ВЫЗВОЛЯ́ЦЬ, сов. Вы́зволиць, гл. д.
1) Освобождать, отпускать на волю. Колодников вызволяюць, вызволили из турмы. Вызволяць от подда́нства, от некрут, от пригону.
2) Помогать в нужде. Коли́ ни попросиш, усёгды вызволяець, вызволиць. Ты мене вызволь, а я цебе выўчу. (Посл.)
Знайшлі памылку ў тэксце? Вылучыце яе і націсніце: Ctrl + Enter

Слоўнік беларускай мовы:
Іван Насовіч, Санкт-Петербург, 1870.
Public Domain — народны здабытак.
На падставе Belarus/Slouniki-Nasovic.